Керівники групи 20 Мартиненко Аліна Іванівна та Міщенко Катерина Григорівна провели відкритий виховний захід з теми «Чарівна краса вишиванки», присвячений Всесвітньому дню вишиванки. Цей день вважають міжнародним святом, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, зокрема – вишиванки, бо вишиванка – це важливий й унікальний символ, який уособлює справжній український дух, красу, міцне здоров’я, щасливу долю, сімейне благополуччя та є історичною спадщиною українського народу, оберегом людини від лихого ока та злих духів.
На початку заходу керівники групи і ведуча ознайомили учнів та присутніх з традиціями святкування та історією виникнення Всесвітнього дня вишиванки, який відзначається щороку в третій четвер травня не лише в Україні, але і за її межами.
Учні розповідали про історичне минуле української вишивки, техніку шиття жіночої та чоловічої сорочок, значення кольорів, узорів та орнаментів на українських вишиванках.
Дуже цікавими були повідомлення учнів про територіальні особливості вишиванок у різних куточках України. Серед прекрасних зразків українського мистецтва дуже унікальна і не схожа на інших чорна вишивка Борщівського району, що на Тернопіллі. Усі дослідники борщівської сорочки пов’язують специфічність її узору й кольору з подільськими чорноземами та легендою, що має історичне підґрунтя. І як підтвердження цього факту, усі присутні мали можливість переглянути відеоматеріал «Борщівська сорочка».
Полтавщина також славиться своєрідною технікою вишивки, яка вважається найскладнішою на українських теренах і налічує близько 180 різних способів виконання. Візитівкою Полтавщини є вишивка білими нитками по білій тканині. Раніше жінки вишивали переважно взимку, тоді було менше хатньої роботи. Сидячи біля вікна, вони спостерігали за візерунками, які на вікнах малював мороз, а потім переносили їх на полотно. Так і виникла вишивка білим по білому. Також провідними техніками оздоблення полтавської вишиванки вважаються лиштва й вирізування, хрестик, плутаний хрестик, подвійний прутик, зубчики, мережка, прутикова мережка, виколювання, довбанка, верхоплут, ляхівка в один і більше рядів, пухлики, ланцюжки тощо. Такий арсенал технік зумовлює велике розмаїття мотивів в орнаментах. Ось така вона, полтавська вишиванка, – гордість регіону, виплекана працею майстрів протягом багатьох віків, що символізує собою все те, чим пишається полтавський край.
З особливим захопленням та майстерністю ліцеїсти виголошували прислів’я та приказки, декламували чудові вірші. А Здота Анастасія виступила із своїм власним віршем «Вишиванка», який дуже сподобався учням та гостям.
Протягом усього виховного заходу ліцеїсти та присутні переглядали відеофільми, слухали українські пісні, які стали доказом того, що вишиванка – національна святиня, вона символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок, що не переривається віками.
