Рекомендації для батьків

Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання.

Плутарх
    Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.
    Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття.
    Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.
    Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості
Якщо:
– дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
– дитину висміюють, вона стає замкнутою;
– дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
– дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
– дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
– дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
– дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
– дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
– дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
– дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Як уникнути конфлікту з підлітком, коли він каже, що хоче зустрітися з друзями
    Хоча в глибині душі підліток не хоче протистояти батькам, але він хоче зустрітися з товаришами і відновити нормальне життя. Але замість того, щоб казати, що ваш підліток безвідповідальний чи егоїст, спочатку скажіть йому, що ви розумієте його необхідність бачити друзів. І разом з тим скажіть, чому самоізоляція важлива. Поясність йому, чим загрожує зустріч з друзями під час карантину. Нагадайте також про те, що самоізоляція не триватиме вічно і що це може врятувати життя близьким людям.
Підліток не перестає проводити час за комп’ютером  
    Підлітки часто на карантині грають в ігри на комп’ютері чи проводять багато годин в інтернеті, адже там вони можуть поспілкуватися зі своїми друзями. Замість того, щоб кричати, зачекайте, поки він закінчить гру. А після цього поговоріть про шкоду такого проведення часу. Запитайте, чи дитина та її товариші коли-небудь помічали ознаки того, що вони “перестаралися з іграми”, наприклад, що відкладали важливі речі, зокрема виконання домашнього завдання чи приймання душу. Після цього встановіть добові обмеження. І обов’язково запропонуйте інші заходи, які ви можете проводити разом, щоб підліток полюбив проводити час з вами, а не товаришами в інтернеті.
Підліток засмучений через збільшення ваги на карантині 
    Оскільки підліток не може інтенсивно займатися спортом вдома, більше рухатися, переїдає на карантині. він може набрати зайву вагу та засмутитися. Спробуйте підтримати його, а не осуджувати. Поговоріть про те, що дієти не завжди працюють, що краще постійно займатися спортом, що корисно для здоров’я. Також раджу залучати всю сім’ю до регулярних групових занять, наприклад, до бігу чи фітнесу за допомогою онлайн-відео. Займайтеся з підлітком спортом вдома. Також ви можете попросити його допомогти вам приготувати здорову їжу. Загалом, наведіть хороший приклад та покажіть, як потрібно харчуватися на карантині.
Підліток часто замикається в кімнаті
    Після сварки батьки можуть помітити, що підлітки замикаються у своїй кімнаті та не пускають туди рідних людей. Адже, на думку підлітка, її кімната – це приватний простір, де він всім керує і може взяти паузу, аби там відпочити. Зазначимо, що в такі періоди важливо, щоб підліток не проводив багато часу на самоті в телефоні. Батьки можуть спробувати підтримати його, наприклад, запропонуйте прогулятися та відверто поговоріть про самопочуття чи проблеми в сім’ї.
Підліток постійно свариться з братами чи сестрами
    Зараз підлітки знаходяться разом з сім’єю цілодобово, і через це можуть виникати часті конфлікти між ними. Але це нормально, якщо тільки підлітки можуть знайти між собою компроміс та згодом вирішити проблему. Батьки повинні втручатися лише в тому випадку, якщо діти починають застосовувати фізичну силу. Якщо ж вони постійно сваряться, то раджу збирати сімейні наради, де кожен зможе озвучити свої почуття.
  1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
  2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.
  3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
  4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
  5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
  6. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
  7. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
  8. Оцінюйте тільки вчинки, а не саму дитину.
  9. Не домагайтеся успіху силою, бо примус – найгірший варіант морального виховання.
  10. Визнайте право дитини на помилку.
  11. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
  12. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
  13. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати .
  • не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно; нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого;
  • не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує;
  • заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її;
  • не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього;
  • показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач, оцінюйте уголос свої можливості й результати справи;
  • не порівнюйте дитини з іншими дітьми, порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
  • розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей;
  • не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій;
  • постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах;
  • залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим.
  • розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми;
  • підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною;
  • прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.
  • пам’ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності; тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена;
  • дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти; дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася;
  • показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки; не допускайте при ній вибухів гніву;
  • важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її; не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти; нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.
  • стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими, звертайте увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс:
  • не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою; намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення;
  • після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту, спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації;
  • не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки, вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп′ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистост. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.
Завдяки різним видам комунікації діти можуть виражати себе більш вільно та комфортно. Вони з цікавістю вивчають різні пропозиції у віртуальному просторі, однак часто виявляються досить незахищеними до негативних аспектів інформаційно-комп’ютерних технологій.
Діти і підлітки можуть наразитися на безліч ризиків: порнографія, порушення авторських прав, пропаганда екстремізму, наркотиків, нецензурні тексти (контентні ризики); віруси, трояни, спам, онлайн шахрайства; незаконні контакти, кіберпереслідування (погрози, сексуальні домагання з використанням інформаційних технологій) тощо.
Отже, для того щоб запобігти всім тим негативним явищам та небезпекам, які очікують дітей в Інтернеті, необхідно їх навчити правильній поведінці та безпечному користуванню сучасними інтернет-технологіями!
 
КОРОТКА ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
  • Підвищуйте власну комп’ютерну та інтернет-обізнаність.
  • Станьте для своєї дитини другом і порадником, опановуйте інтернет разом.
  • Оберіть найбільш прийнятний спосіб технічного захисту: від регулярно поновлюваного антивірусу до спеціального програмного забезпечення, що забезпечує батьківський контроль на комп’ютері та мобільному телефоні дитини.
  • Створіть територію безпечного інтернету. Запропонуйте дітям пізнавальні, цікаві та захоплюючі інтернет-ресурси.
Сімейна онлайнбезпека – відповідальність кожного
Навчіть дитину правилам безпечної роботи у Мережі:
  1. Роз’ясніть дитині важливість захисту своєї та чужої конфіденційної інформації:
  • не можна викладати в інтернеті інформацію про сім’ю та її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки та банківські дані;
  • нікому, крім батьків, не можна називати власні паролі до інтернетсервісів (навіть найкращім друзям).
  1. Навчіть дітей поводитися в інтернеті так само, як у реальному житті. У Всесвітній мережі дитина має поводитися ввічливо, не робити нічого, що може образити інших людей або суперечить закону. Поясніть дітям, що в інтернеті також слід із повагою ставитися до людей та їх авторських прав. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою.
  2. Навчіть дитину не надто довіряти незнайомим людям у Мережі, бо віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч з віртуальними знайомими без дозволу батьків.
  3. Допомагайте дітям розібратися, скільки насправді коштують спеціальні інтернет сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі. Завжди потрібно з’ясовувати, скільки коштують спеціальні інтернет сервіси: наприклад, якою є повна вартість SMS в онлайн-грі. Якщо така інформація не очевидна для дитини, вона має звертатися за порадою до вас. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей.
  4. Повідомте дитині, що вона може звернутися до вас у будь-якій ситуації. Якщо в інтернеті (у повідомленні електронної пошти , на сайті, форумі, чаті) щось для неї не зрозуміло, хвилює або загрожує, дитина завжди має звертатися по допомогу до вас. Інформація та послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, копіювати чи встановлювати будь-що з інтернету, дитина має отримати ваш дозвіл. Навчіть перевіряти інформацію з Мережі за допомогою додаткових запитів і звернень до перевірених джерел.