Мільйони людей, які загинули у 1932-1933 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Десять мільйонів людей просто щезли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили.
«Не знищені 1933-го – непереможні сьогодні» – під такою назвою бібліотекар ліцею Косточка В.М. провела годину спілкування, приурочену Дню пам’яті жертв Голодоморів. У заході приймали участь учні, які проживають в гуртожитку. Цікавою виявилась віртуальна екскурсія Національним музеєм «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні». Вихователь Петтер С.Є. розповіла про виставлені атрибути цього вечора: ікону, свічку, хліб, п’ять колосків, рушник, калину.
Судячи по обличчях і очах учнів, можна впевнено сказати, що їхніх сердець торкнувся біль пам’яті про Голодомор, і вони згадуватимуть про нього не як про тему із підручника історії, а як про народну трагедію без терміну давності.
